Чому від музики мурашки по шкірі: вчені пояснили генетичну природу естетичних реакцій

Слухаєш улю­бле­ний трек — і раптом по спині про­бі­гає хвиля. Шкіра вкри­ва­є­ться мура­шка­ми, у горлі клу­бок, а в голо­ві — ніби коро­тке зами­ка­н­ня від емо­цій. Але поруч сто­їть люди­на, яка чує ту саму пісню й про­сто каже: «Норм».

Чому так? І чи прав­да, що зда­тність «від­чу­ва­ти мисте­цтво шкі­рою» час­тко­во запи­са­на в нашій ДНК?

Що таке естетичні мурашки і чому вони виникають

Це явище має навіть нау­ко­ву назву — есте­ти­чні мура­шки. Йдеться про коро­ткі піко­ві момен­ти задо­во­ле­н­ня, які супро­во­джу­ю­ться фізи­чною реа­кці­єю: трем­ті­н­ням, «гуси­ною шкі­рою», іноді сльо­за­ми або від­чу­т­тям тепла.

Дослідники з Інституту пси­хо­лін­гві­сти­ки Макса Планка про­ана­лі­зу­ва­ли дані понад 15 тисяч людей із досту­пною гене­ти­чною інфор­ма­ці­єю. Вони зіста­ви­ли реа­кції на музи­ку, пое­зію та візу­аль­не мисте­цтво з варі­а­ці­я­ми ДНК.

Результат виявив­ся дово­лі нео­чі­ку­ва­ним: при­бли­зно 30% від­мін­но­стей у схиль­но­сті до таких пере­жи­вань поясню­ю­ться сімей­ни­ми факто­ра­ми — тобто поєд­на­н­ням спад­ко­во­сті й сере­до­ви­ща, у якому люди­на зро­ста­ла. І що ціка­во: сут­тє­ва части­на цього впли­ву пов’язана саме з генетикою.

Чому музика викликає сильніші емоції, ніж живопис

Дослідження пока­за­ло ще одну важли­ву річ: не всі види мисте­цтва акти­ву­ють одна­ко­ві меха­ні­зми. Так, части­на гене­ти­чних ефе­ктів є спіль­ною — вони пов’язані з емо­цій­ною чутли­ві­стю та загаль­ною від­кри­ті­стю до мисте­цтва. Люди, які легко захо­плю­ю­ться, спів­пе­ре­жи­ва­ють і гли­бо­ко зану­рю­ю­ться в досвід, часті­ше від­чу­ва­ють мурашки.

Але при цьому реа­кція на музи­ку може фор­му­ва­ти­ся іна­кше, ніж реа­кція на пое­зію чи живо­пис. Іншими сло­ва­ми, можна пла­ка­ти від сим­фо­нії, але спо­кій­но диви­ти­ся на шедев­ри живо­пи­су — і це не супе­ре­чність, а осо­бли­вість робо­ти мозку.

Мозок сприймає мистецтво як щось життєво важливе

Попередні дослі­дже­н­ня вже пока­зу­ва­ли: у момен­ти есте­ти­чних мура­шок акти­ву­ю­ться ті самі ней­рон­ні систе­ми, що й під час реа­кції на біо­ло­гі­чно зна­чу­щі сти­му­ли — їжу, без­пе­ку, сигна­ли вижи­ва­н­ня. Тобто мозок реа­гує на музи­ку чи пое­зію майже так само, як на щось кри­ти­чно важли­ве для життя.

І це пояснює, чому іноді мисте­цтво букваль­но «проби­рає до кісток». Воно може тор­ка­ти­ся гли­бин­них меха­ні­змів вина­го­ро­ди й емо­цій­ної оброб­ки, які фор­му­ва­ли­ся тисячоліттями.

Чому це буває не у всіх

Генетика — лише части­на істо­рії. Важливу роль відіграють:

• куль­тур­не середовище
• осо­би­стий досвід
• рівень емо­цій­ної відкритості
• зви­чка вза­є­мо­ді­я­ти з мистецтвом

Тож, якщо вас ніко­ли не «накри­ва­ло» від музи­ки — це не озна­чає, що з вами щось не так. Просто ваша нер­во­ва систе­ма обро­бляє сен­сор­ний досвід інакше.

А якщо мура­шки з’являються — це не магія, а скла­дна вза­є­мо­дія генів, мозку й жит­тє­во­го контексту.

Що це означає для нас

Дослідження додає ще один аргу­мент на користь того, що мисте­цтво — не роз­ва­га «для настрою», а фун­да­мен­таль­на части­на люд­сько­го досві­ду. Воно зда­тне впли­ва­ти на ті самі систе­ми, що від­по­від­а­ють за базо­ві потре­би та вижи­ва­н­ня. І, можли­во, саме тому одна пісня може змі­ни­ти ваш день — або навіть життя.

А у вас бува­ють мура­шки від музи­ки чи інших видів мисте­цтва? І який твір про­брав вас найбільше?