Чи може роботодавець вимагати дотримання дрес-коду: що говорить закон

Багато ком­па­ній мають вла­сні пра­ви­ла щодо зов­ні­шньо­го вигля­ду пра­ців­ни­ків. Десь доста­тньо охай­но­го одягу, а десь вима­га­ють діло­вий стиль, уні­фор­му або навіть суво­ро визна­че­ні кольо­ри та еле­мен­ти гар­де­ро­ба. Через це нерід­ко вини­кає пита­н­ня: чи має робо­то­да­вець право дикту­ва­ти, що носи­ти на роботі?

Відповідь зале­жить не лише від вну­трі­шньої полі­ти­ки ком­па­нії, а й від того, як саме такі вимо­ги оформ­ле­ні документально.

Що таке дрес-код

Дрес-код — це набір пра­вил щодо зов­ні­шньо­го вигля­ду пра­ців­ни­ків під час вико­на­н­ня слу­жбо­вих обов’язків. Він може визна­ча­ти стиль одягу, допу­сти­мі кольо­ри, взу­т­тя, аксе­су­а­ри або загаль­ні вимо­ги до зов­ні­шньо­го вигляду.

Водночас важли­во не плу­та­ти дрес-код із спе­ці­аль­ним одя­гом або формою.

Спецодяг вико­ри­сто­ву­є­ться там, де цього вима­гає без­пе­ка праці. Наприклад, на будів­ни­цтві, виро­бни­цтві або в меди­чних закла­дах. Його голов­на фун­кція — захист працівника.

Форма допо­ма­гає іден­ти­фі­ку­ва­ти спів­ро­бі­тни­ка пев­ної орга­ні­за­ції. Її часто вико­ри­сто­ву­ють у сфері обслу­го­ву­ва­н­ня, транс­пор­ті, охо­рон­них стру­кту­рах або дер­жав­них установах.

Дрес-код же сто­су­є­ться насам­пе­ред зов­ні­шньо­го вигля­ду і кор­по­ра­тив­но­го стилю компанії.

Коли дрес-код є обов’язковим

Сам по собі усний комен­тар керів­ни­ка про те, що «в офісі не прийня­то ходи­ти в кро­сів­ках», ще не робить таку вимо­гу обов’язковою.

Щоб робо­то­да­вець міг вима­га­ти дотри­ма­н­ня дрес-коду, від­по­від­ні пра­ви­ла повин­ні бути закрі­пле­ні у вну­трі­шніх докум­сен­тах ком­па­нії. Наприклад:

1. У тру­до­во­му договорі.
2. У пра­ви­лах вну­трі­шньо­го тру­до­во­го розпорядку.
3. У поса­до­вій інструкції.
4. В окре­мо­му поло­жен­ні про кор­по­ра­тив­ний стиль або дрес-код.

Працівник має бути озна­йом­ле­ний із таки­ми доку­мен­та­ми під під­пис. Лише в цьому випад­ку робо­то­да­вець може поси­ла­ти­ся на пору­ше­н­ня вста­нов­ле­них правил.

Чи можуть покарати за порушення дрес-коду

Якщо вимо­ги до зов­ні­шньо­го вигля­ду нале­жним чином оформ­ле­ні та пра­ців­ник був із ними озна­йом­ле­ний, пору­ше­н­ня може роз­гля­да­ти­ся як недо­три­ма­н­ня тру­до­вої дисципліни.

У тако­му випад­ку робо­то­да­вець має право засто­су­ва­ти дисци­плі­нар­ні захо­ди, перед­ба­че­ні тру­до­вим законодавством.

Водночас поши­ре­на пра­кти­ка штра­фів за непра­виль­ний одяг викли­кає бага­то юри­ди­чних питань. Законодавство України не перед­ба­чає окре­мих штра­фів за пору­ше­н­ня дрес-коду. Тому будь-які фінан­со­ві сан­кції повин­ні мати закон­ні під­ста­ви та від­по­від­а­ти умо­вам опла­ти праці, визна­че­ним у доку­мен­тах підприємства.

Саме тому пра­ців­ни­кам варто ува­жно чита­ти вну­трі­шні поло­же­н­ня ком­па­нії перед під­пи­са­н­ням документів.

Які вимоги можуть бути незаконними

Право робо­то­дав­ця вста­нов­лю­ва­ти пра­ви­ла зов­ні­шньо­го вигля­ду не є без­ме­жним. Вимоги повин­ні бути обґрун­то­ва­ни­ми, не пору­шу­ва­ти права пра­ців­ни­ків і не місти­ти дис­кри­мі­на­цій­них умов.

Проблеми можуть вини­ка­ти, якщо ком­па­нія нама­га­є­ться дикту­ва­ти надто дета­лі­зо­ва­ні або нео­б­ґрун­то­ва­ні пра­ви­ла, які не мають зв’язку з вико­на­н­ням роботи.

Наприклад, спір­ни­ми можуть бути вимо­ги щодо при­дба­н­ня одягу лише пев­но­го брен­ду, носі­н­ня речей кон­кре­тної вар­то­сті або інші умови, які ство­рю­ють дода­тко­ві фінан­со­ві витра­ти для пра­ців­ни­ка без нале­жно­го обґрунтування.

У разі кон­флі­кту оста­то­чну оцін­ку закон­но­сті таких вимог можуть дава­ти кон­тро­лю­ю­чі орга­ни або суд.

Чому компанії взагалі вводять дрес-код

У біль­шо­сті випад­ків робо­то­дав­ці запро­ва­джу­ють пра­ви­ла зов­ні­шньо­го вигля­ду не через бажа­н­ня кон­тро­лю­ва­ти пра­ців­ни­ків, а для фор­му­ва­н­ня єди­но­го кор­по­ра­тив­но­го стилю.

Особливо часто це зустрі­ча­є­ться в ком­па­ні­ях, де спів­ро­бі­тни­ки регу­ляр­но спіл­ку­ю­ться з клі­єн­та­ми, пар­тне­ра­ми або пред­став­ля­ють бренд публічно.

Дрес-код допо­ма­гає ство­ри­ти певне вра­же­н­ня про ком­па­нію, під­кре­сли­ти про­фе­сій­ність коман­ди та під­три­му­ва­ти єдині стан­дар­ти комунікації.

Що варто пам’ятати працівникам

Дрес-код може бути обов’язковим лише тоді, коли його пра­ви­ла нале­жним чином закрі­пле­ні у вну­трі­шніх доку­мен­тах і пра­ців­ник був із ними ознайомлений.

Водночас робо­то­да­вець не може вста­нов­лю­ва­ти будь-які вимо­ги виклю­чно за вла­сним бажа­н­ням. Усі пра­ви­ла повин­ні від­по­від­а­ти тру­до­во­му зако­но­дав­ству та не пору­шу­ва­ти права працівників.

Тому перед тим, як спе­ре­ча­ти­ся через кро­сів­ки, джин­си або колір соро­чки, варто спо­ча­тку пере­ві­ри­ти доку­мен­ти, які регу­лю­ють пра­ви­ла робо­ти саме у вашій ком­па­нії. Це допо­мо­же зро­зу­мі­ти, де про­хо­дить межа між кор­по­ра­тив­ни­ми стан­дар­та­ми та осо­би­стою сво­бо­дою вибору.