Чому люди розучилися користуватися інтернетом і ChatGPT тут не головний винуватець

Ще кіль­ка років тому, якщо люди­на ста­ви­ла запи­та­н­ня, від­по­відь на яке можна було зна­йти за кіль­ка секунд у пошу­ко­вій систе­мі, їй майже гаран­то­ва­но ради­ли «спо­ча­тку пошу­ка­ти само­му». Сьогодні ситу­а­ція змі­ни­ла­ся. У комен­та­рях до відео, допи­сів чи новин регу­ляр­но можна поба­чи­ти запи­та­н­ня на кшталт: «Як нази­ва­є­ться ця пісня?», «Що це за сері­ал?», «Що озна­чає це слово?», хоча від­по­відь легко зна­йти самостійно.

Часто в цьому зви­ну­ва­чу­ють ChatGPT та інші ней­ро­ме­ре­жі. Але вони лише при­швид­ши­ли про­цес, який почав­ся зна­чно раніше.

Чому справа не лише в ChatGPT

Чат-боти справ­ді змі­ни­ли зви­чки кори­сту­ва­чів. Якщо рані­ше потрі­бно було від­кри­ва­ти кіль­ка сай­тів, порів­ню­ва­ти інфор­ма­цію й роби­ти виснов­ки, то тепер доста­тньо поста­ви­ти одне запитання.

Втім, схожа тен­ден­ція вини­кла ще до появи гене­ра­тив­но­го шту­чно­го інте­ле­кту. Соціальні мере­жі посту­по­во пере­тво­ри­ли комен­та­рі на ще один спо­сіб пошу­ку інфор­ма­ції. Замість того щоб само­стій­но шука­ти від­по­відь, люди деда­лі часті­ше про­сто зали­ша­ють запи­та­н­ня під чужим дописом.

Алгоритми заохочують ставити запитання

Соціальні пла­тфор­ми оці­ню­ють будь-яку вза­є­мо­дію як озна­ку попу­ляр­но­сті кон­тен­ту. Не має вели­ко­го зна­че­н­ня, чи це аргу­мен­то­ва­на дис­ку­сія, чи баналь­не «Як нази­ва­є­ться ця пісня?». Кожен комен­тар під­ви­щує актив­ність публікації.

У резуль­та­ті авто­ри нерід­ко навіть заохо­чу­ють такі запи­та­н­ня, адже вони допо­ма­га­ють про­су­ван­ню мате­рі­а­лу. Користувачі швид­ко зви­ка­ють до того, що від­по­відь можна отри­ма­ти від інших людей без жодних вла­сних зусиль.

Знайти якісну інформацію стало складніше

Парадоксально, але сьо­го­дні інфор­ма­ції наба­га­то біль­ше, ніж двад­цять років тому, а зна­йти справ­ді які­сне дже­ре­ло іноді навіть важче.

Пошукові систе­ми інде­ксу­ють вели­че­зну кіль­кість сто­рі­нок, серед яких бага­то мате­рі­а­лів із пере­пи­са­ни­ми текс­та­ми, SEO-опти­мі­за­ці­єю без кори­сті для чита­ча або від­вер­то недо­сто­вір­ною інфор­ма­ці­єю. Через це пошук пер­шо­дже­рел чи пере­ві­ре­них фактів може займа­ти зна­чно біль­ше часу.

Коли люди сти­ка­ю­ться з такою ситу­а­ці­єю, бага­то хто вирі­шує, що про­сті­ше поста­ви­ти запи­та­н­ня в комен­та­рях або звер­ну­ти­ся до нейромережі.

Ми дедалі менше цінуємо чужий час

Колись в інтер­нет-спіль­но­тах існу­ва­ло непи­са­не пра­ви­ло: спо­ча­тку варто само­стій­но пошу­ка­ти від­по­відь, а вже потім звер­та­ти­ся по допомогу.

Сьогодні цей прин­цип посту­по­во зни­кає. Будь-який чат, форум чи комен­та­рі часто спри­йма­ю­ться як без­ко­штов­на слу­жба під­трим­ки, де хтось обов’язково зна­йде потрі­бну інфор­ма­цію замість вас.

Саме тому деда­лі рідше можна поба­чи­ти уто­чню­валь­ні запи­та­н­ня від люди­ни, яка вже щось дослі­ди­ла само­стій­но. Натомість усе часті­ше тра­пля­ю­ться про­ха­н­ня зна­йти гото­ву від­по­відь без жодної попе­ре­дньої спро­би пошуку.

Змінилися й самі медіа

За остан­ні роки онлайн-вида­н­ня стали зна­чно про­сті­ши­ми для сприйня­т­тя. Це при­ро­дний наслі­док бороть­би за увагу читача.

Складні тер­мі­ни поясню­ють одра­зу, куль­тур­ні від­си­ла­н­ня вико­ри­сто­ву­ють рідше, а текс­ти пишуть макси­маль­но досту­пною мовою. Такий під­хід робить мате­рі­а­ли зро­зумі­лі­ши­ми для шир­шої ауди­то­рії, але водно­час зали­шає менше при­во­дів само­стій­но шука­ти дода­тко­ву інформацію.

Звичка від­кри­ва­ти пошу­ко­ву систе­му через ціка­вість посту­по­во слаб­шає, адже читач усе рідше сти­ка­є­ться з потре­бою щось уточнювати.

Чи можна це змінити

Повернути нави­чку само­стій­но­го пошу­ку не так скла­дно, як зда­є­ться. Перед тим як ста­ви­ти запи­та­н­ня в комен­та­рях або звер­та­ти­ся до чат-бота, варто спро­бу­ва­ти зна­йти від­по­відь самостійно.

У бага­тьох випад­ках це займає лише кіль­ка хви­лин, зате допо­ма­гає роз­ви­ва­ти кри­ти­чне мисле­н­ня, краще орі­єн­ту­ва­ти­ся в інфор­ма­цій­но­му про­сто­рі й від­рі­зня­ти надій­ні дже­ре­ла від сумнівних.

Нейромережі зали­ша­ю­ться кори­сним інстру­мен­том, але вони пра­цю­ють най­кра­ще тоді, коли допов­ню­ють вла­сні нави­чки пошу­ку, а не пов­ні­стю їх замінюють.