Сортування сміття в Україні: куди подіти старі речі, техніку та пластик

Після ремон­ту зали­ша­ю­ться мішки буді­вель­но­го смі­т­тя, у шухля­дах рока­ми лежать старі теле­фо­ни та бата­рей­ки, а біля кон­тей­не­рів у дво­рах постій­но з’являються меблі, які ніку­ди поді­ти. Через це сор­ту­ва­н­ня смі­т­тя для бага­тьох вигля­дає або надто скла­дним, або вза­га­лі марним.

В Україні систе­ма пере­роб­ки справ­ді пра­цює нерів­но­мір­но. У вели­ких містах уже можна зна­йти кон­тей­не­ри для пла­сти­ку, скла чи одягу, а в малень­ких насе­ле­них пун­ктах поде­ку­ди досі немає навіть нор­маль­но­го роз­діль­но­го збору. Але це не озна­чає, що сор­ту­ва­н­ня не має сенсу.

Навіть міні­маль­не роз­ді­ле­н­ня від­хо­дів допо­ма­гає змен­ши­ти кіль­кість смі­т­тя на полі­го­нах і небез­пе­чних речо­вин у довкіллі.

Куди дівати старі меблі та будівельне сміття

Стара шафа або зали­шки пли­тки після ремон­ту — не те саме, що зви­чай­ні побу­то­ві від­хо­ди. Такі речі не можна про­сто зали­ша­ти біля кон­тей­не­рів у дворі.

У деяких містах України є окре­мі май­дан­чи­ки для вели­ко­га­ба­ри­тно­го смі­т­тя. Їх часто обла­што­ву­ють біля ново­бу­дов або вели­ких житло­вих ком­пле­ксів. Інформацію про такі точки можна уто­чни­ти в ОСББ, керу­ю­чій ком­па­нії або місце­вій громаді.

Частину речей уза­га­лі не обов’язково вики­да­ти. Старі меблі, двері чи зали­шки будма­те­рі­а­лів часто забирають:

• для дач
• у май­стер­ні
• для тим­ча­со­во­го житла
• на пере­роб­ку
• для повтор­но­го ремонту

Особливо це сто­су­є­ться дерев’яних меблів або мате­рі­а­лів, які зали­ши­ли­ся після ремон­ту майже новими.

Чому не весь пластик можна переробити

Одна з голов­них поми­лок — вики­да­ти у кон­тей­нер для пла­сти­ку абсо­лю­тно все.

Насправді пла­стик буває різним. На упа­ков­ках зазви­чай є мар­ку­ва­н­ня — три­ку­тник із цифрою все­ре­ди­ні. Саме воно пока­зує тип матеріалу.

Найчастіше в Україні переробляють:

1. PET-пля­шки
2. пла­сти­ко­ві фла­ко­ни від побу­то­вої хімії
3. деякі хар­чо­ві контейнери

А ось части­ну м’якого пла­сти­ку, бага­то­ша­ро­ві упа­ков­ки чи одно­ра­зо­вий посуд можуть не при­йма­ти навіть у містах із роз­ви­не­ним сортуванням.

Перед зда­чею упа­ков­ку бажа­но поми­ти й при­бра­ти зали­шки їжі. Брудний пла­стик часто вза­га­лі не при­да­тний для переробки.

Куди віддавати старий одяг

У вели­ких містах України деда­лі часті­ше з’являються кон­тей­не­ри для збору одягу. Частину речей пере­да­ють бла­го­дій­ним фон­дам або людям, які цього потре­бу­ють, а силь­но зно­ше­ні тка­ни­ни від­прав­ля­ють на переробку.

Також одяг нерід­ко приймають:

• волон­тер­ські центри
• гума­ні­тар­ні штаби
• при­тул­ки для тварин
• бла­го­дій­ні організації

Перед зда­чею речі варто випра­ти та вису­ши­ти. Брудний або мок­рий одяг часто про­сто вики­да­ють уже на етапі сортування.

Чому батарейки й техніку не можна викидати у звичайний контейнер

Старі теле­фо­ни, павер­бан­ки, ноут­бу­ки та бата­рей­ки містять токси­чні речо­ви­ни. Якщо вони потра­пля­ють на сміт­тє­зва­ли­ще, важкі мета­ли можуть про­со­чу­ва­ти­ся у ґрунт і воду.

Особливо небез­пе­чні пошко­дже­ні аку­му­ля­то­ри. Вони можуть заго­ря­ти­ся або виді­ля­ти токси­чні речовини.

У бага­тьох супер­мар­ке­тах, тор­го­вих цен­трах і мага­зи­нах еле­ктро­ні­ки в Україні вже вста­нов­ле­ні бокси для збору бата­ре­йок і дрі­бної техніки.

Окремо варто здавати:

• бата­рей­ки
• аку­му­ля­то­ри
• заря­дні пристрої
• теле­фо­ни
• дрі­бну електроніку

Що робити з харчовими відходами

Органічне смі­т­тя ста­но­вить зна­чну части­ну побу­то­вих від­хо­дів. Саме воно най­ча­сті­ше викли­кає запах у кон­тей­не­рах і швид­ко гниє на полігонах.

У при­ва­тних будин­ках про­бле­му часто вирі­шу­ють ком­по­сту­ва­н­ням. Для квар­тир існу­ють ком­па­ктні дома­шні ком­по­сте­ри або вермиферми.

Але навіть без спе­ці­аль­них систем можна змен­ши­ти кіль­кість орга­ні­чно­го смі­т­тя. Наприклад, купу­ва­ти менше зай­вих про­ду­ктів і пла­ну­ва­ти поку­пки більш уважно.

Чому прострочені ліки не можна зливати в каналізацію

Коли табле­тки зми­ва­ють в уні­таз, їхні ком­по­нен­ти потра­пля­ють у сті­чні води. Частина речо­вин зре­штою опи­ня­є­ться у водо­ймах і ґрун­ті. Особливо небез­пе­чни­ми вва­жа­ю­ться анти­біо­ти­ки та силь­но­ді­ю­чі пре­па­ра­ти. Їхні зали­шки можуть впли­ва­ти на мікро­ор­га­ні­зми в нав­ко­ли­шньо­му середовищі.

В Україні цен­тра­лі­зо­ва­на систе­ма збору меди­ка­мен­тів поки роз­ви­не­на слабо, але іноді локаль­ні акції про­во­дять окре­мі апте­ки або еко­іні­ці­а­ти­ви. Якщо поруч немає пун­кту при­йо­му, ліки реко­мен­ду­ють щіль­но запа­ку­ва­ти перед тим, як вики­ну­ти у змі­ша­не сміття.

Як почати сортувати сміття без зайвого стресу

Багато людей від­кла­да­ють сор­ту­ва­н­ня, бо зда­є­ться, що для цього потрі­бна окре­ма кім­на­та або деся­тки контейнерів.

Насправді доста­тньо поча­ти з кіль­кох категорій:

1. пла­стик
2. папір
3. бата­рей­ки
4. скло
5. одяг

Поступово це стає зви­чкою, а кіль­кість зви­чай­но­го смі­т­тя помі­тно зменшується.

Сортування смі­т­тя в Україні поки неі­де­аль­не й силь­но зале­жить від міста та інфра­стру­кту­ри. Але навіть базо­ве роз­ді­ле­н­ня від­хо­дів уже допо­ма­гає змен­ши­ти кіль­кість смі­т­тя на полі­го­нах і небез­пе­чних речо­вин у дов­кіл­лі. Головне — не нама­га­ти­ся зро­би­ти все іде­аль­но з пер­шо­го дня. Навіть окре­мий збір бата­ре­йок, пла­сти­ку чи ста­ро­го одягу — це вже кори­сна звичка.