Виживання

Кульова блискавка: що це таке, чим небезпечна та як правильно діяти

Кульова бли­скав­ка — одне з най­за­гад­ко­ві­ших при­ро­дних явищ. Попри сотні опи­сів оче­вид­ців і окре­мі лабо­ра­тор­ні екс­пе­ри­мен­ти, наука досі не має загаль­но­прийня­тої моде­лі, яка пов­ні­стю поясню­ва­ла б її при­ро­ду. Саме тому нав­ко­ло кульо­вої бли­скав­ки існує чима­ло міфів. Одне можна ска­за­ти напев­но: якщо ви поба­чи­ли сві­тну кулю під час грози, не варто нама­га­ти­ся набли­зи­ти­ся до неї чи пере­ві­ря­ти, наскіль­ки вона «справ­жня».

Що таке кульова блискавка

Кульова бли­скав­ка — це рід­кі­сне атмо­сфер­не явище, яке зазви­чай опи­су­ють як сві­тну сферу діа­ме­тром від кіль­кох сан­ти­ме­трів до кіль­кох деся­тків сан­ти­ме­трів. Найчастіше її спо­сте­рі­га­ють під час або невдов­зі після грози.

Очевидці опи­су­ють кульо­ву бли­скав­ку по-різно­му. Вона може:

  1. сві­ти­ти­ся білим, жов­тим, пома­ран­че­вим або чер­во­ну­ва­тим кольором;
  2. повіль­но руха­ти­ся у пові­трі або майже неру­хо­мо зависати;
  3. існу­ва­ти від кіль­кох секунд до понад хвилини;
  4. зни­ка­ти без­слі­дно або завер­шу­ва­ти­ся гучним хлопком.

Через рід­кі­сність явища та скла­дність його від­тво­ре­н­ня в лабо­ра­то­рії вчені поки що не можуть оста­то­чно поясни­ти меха­нізм його вини­кне­н­ня. Існує кіль­ка гіпо­тез, але жодна не вва­жа­є­ться пов­ні­стю доведеною.

Чим вона небезпечна

Хоча кульо­ва бли­скав­ка тра­пля­є­ться дуже рідко, вона потен­цій­но ста­но­вить небезпеку.

Можливі наслід­ки:

  • опіки шкіри;
  • займа­н­ня лег­ко­займи­стих матеріалів;
  • пошко­дже­н­ня електроприладів;
  • трав­ми від вибу­хо­во­го зни­кне­н­ня кулі;
  • у пооди­но­ких випад­ках — тяжкі або смер­тель­ні ураження.

При цьому не кожне пові­дом­ле­н­ня про кульо­ву бли­скав­ку під­твер­дже­не. Частина опи­сів може сто­су­ва­ти­ся інших при­ро­дних явищ або помил­ко­во­го сприйня­т­тя під час силь­но­го стресу.

Як поводитися, якщо ви побачили кульову блискавку

Єдиної офі­цій­ної інстру­кції не існує, оскіль­ки явище недо­ста­тньо вивче­не. Однак біль­шість фахів­ців реко­мен­дує дотри­му­ва­ти­ся прин­ци­пу макси­маль­ної обережності:

  1. Не набли­жай­те­ся до сві­тної кулі та не нама­гай­те­ся її торкнутися.
  2. Не кидай­те в неї пре­дме­ти й не нама­гай­те­ся прогнати.
  3. Якщо є можли­вість, повіль­но віді­йдіть убік без різ­ких рухів.
  4. Намагайтеся не ство­рю­ва­ти силь­них пото­ків пові­тря: не махай­те рука­ми та не від­кри­вай­те різко двері чи вікна поруч із явищем.
  5. Якщо кульо­ва бли­скав­ка пере­бу­ває в при­мі­щен­ні, спо­кій­но зали­ште його, якщо це можна зро­би­ти без ризику.

Чого не варто робити

Інтернет пере­пов­не­ний пора­да­ми, які не мають нау­ко­во­го підтвердження.

Не варто:

  • фото­гра­фу­ва­ти явище будь-якою ціною, ризи­ку­ю­чи наблизитися;
  • нама­га­ти­ся накри­ти його ков­дрою чи будь-яким предметом;
  • поли­ва­ти водою;
  • тор­ка­ти­ся мета­ле­ви­ми предметами;
  • пере­ві­ря­ти, чи “справ­жня” це кульо­ва блискавка.

Усі ці дії можуть лише збіль­ши­ти ризик.

Як убезпечити себе під час грози

Оскільки кульо­ва бли­скав­ка майже зав­жди пов’язана з гро­зо­вою актив­ні­стю, най­кра­щий спо­сіб захи­сту — дотри­му­ва­ти­ся загаль­них пра­вил безпеки.

Під час грози рекомендується:

  1. схо­ва­ти­ся в капі­таль­ній будів­лі або автомобілі;
  2. уни­ка­ти від­кри­тих про­сто­рів, водойм і пооди­но­ких висо­ких дерев;
  3. не кори­сту­ва­ти­ся дро­то­ви­ми еле­ктро­при­ла­да­ми без потреби;
  4. за можли­во­сті від’єднати чутли­ву техні­ку від електромережі;
  5. не пере­бу­ва­ти біля від­кри­тих вікон і дверей.

Чому кульова блискавка досі залишається загадкою

Сучасна наука під­твер­джує, що люди дій­сно бага­то­ра­зо­во пові­дом­ля­ли про спо­сте­ре­же­н­ня кульо­вої бли­скав­ки. Водночас через її рід­кі­сність і непе­ре­дба­чу­ва­ність дослі­дни­ки мають дуже мало пря­мих вимі­рю­вань. Саме тому біль­шість знань базу­є­ться на свід­че­н­нях оче­вид­ців, окре­мих інстру­мен­таль­них спо­сте­ре­же­н­нях і лабо­ра­тор­них моде­лях, які лише час­тко­во від­тво­рю­ють окре­мі вла­сти­во­сті цього явища.

Поки не з’явиться загаль­но­прийня­та тео­рія, кульо­ва бли­скав­ка зали­ша­ти­ме­ться одним із най­менш вивче­них атмо­сфер­них фено­ме­нів. Але неза­ле­жно від її при­ро­ди пра­ви­ло без­пе­ки про­сте: якщо ви поба­чи­ли сві­тну кулю під час грози, не нама­гай­те­ся вза­є­мо­ді­я­ти з нею й якнай­швид­ше збіль­ште дистанцію.

Знайшли помил­ку? Виділіть текст та нати­сніть ком­бі­на­цію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.

Було цікаво?
❤️🤨

Залишити відповідь

Back to top button
Увійти

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: